Саме українською потрібно писати цю історію. Історію про молоду, красиву Лідію Беттаккі, яка, напевно не знає, як правильно звучить її прізвище рідною мовою. Вона з тих, чия батьківщина - Італія, а Батьківщина - Україна. І невідомо в кого з нас серце крається більше.
Лідія знайшла себе на чужині. Вона пише жіночі історії. Хтось з героїнь отримав долю Попелюшки, є і навпаки. Але об єднує всіх - важкий шлях. Шлях якому не позаздриш. Лідія завжди посміхається і шлє нам привіти. Все ій подобається з того , що ми робимо. А видаємо ми її книги. І коли рахунок пішов на шостий десяток книги, я вирішила розказати Вам про неї, тому що знаю - це принесе їй радість.
