© 2016 Поліграфцентр "Ліра". Всі права застережено.

Телефон: +380-312-61-70-41, +38-050-372-16-79

Телефон/факс: +380-312-61-54-99

Адреса: вулиця Митрака 25, Ужгород

88000, Україна

Email: office@lira-print.com

  • Grey Instagram Icon
  • Grey YouTube Icon
  • Facebook Social Icon

December 2, 2019

November 26, 2019

November 6, 2019

Please reload

Недавние посты

I'm busy working on my blog posts. Watch this space!

Please reload

Избранные посты

Одним словом - Жадан

Як ми будували свої доми?
Коли стоїш під небесами зими,
і небеса розвертаються й відпливають геть,
розумієш, що жити потрібно там, де тебе не лякає смерть.

Будуй стіни з водоростей і трави,
рий вовчі ями й рови.
Звикай жити разом з усіма день при дні.
Батьківщина – це там, де тебе розуміють, коли ти говориш вві сні.

Клади камінь при камені, будуй свій дім:
на глині, на чорноземі твердім,
вибирай у землі з кишень вугілля й сіль.
Кожен повинен мати дах для поминок і весіль.

Потрібно мати місце, якого буде шкода.
Вода чогось варта, якщо це питна вода.
Коли справді шукаєш винних, то це не ми.
Все життя ми будували свої доми.

Брила до брили, цвях до цвяха, стіна до стіни.
Якщо можеш мене спинити, ну то спини.
Але якщо хочеш, щоби мене тут не було,
доведеться, крім мене, забрати й моє житло.

Поближче до сонця, подалі від пустоти.
Дерева будуть рости, діти будуть рости.
На тютюновому листі виступає роса.
Ми будували так, ніби вивершували небеса.

Мов упорядковували висоту.
Ніби словами наповнювали мову пусту.
Ніби повертали речам імена.
До брили брила, до цвяха цвях, до стіни стіна.

Голос сильним дається для співу, слабким для молитов.
Мова зникає, коли нею не говорять про любов.
Ночі не мають сенсу без темноти.
Світи наді мною, чорне сонце, світи.

2015

 

 

 

Please reload

Мы в соцсетях